Креативний психолог Руйнівний вплив війни виходить за межі фізичного знищення. Втрата близьких і майна може завдати глибокої психологічної рани, змушуючи тих, хто вижив, боротися зі складною сумішшю емоцій. Війна негативно впливає на психоемоційний стан людей, які зазнали втрати близьких чи майна
Переживши втрату людина проходить кілька етапів горювання.
Етапи горювання
1) Шок і заперечення: На початку може з’явитися недовіра та заціпеніння, як спосіб психологічного захисту від непереборного болю.
2) Гнів і образа: війна часто породжує злість на тих, хто став винуватцем події чи був причетний, може викликати почуття безпорадності.
3) Торг. Людина не готова прийняти вповні факт втрати тому починає розмірковувати над можливими варіантами кращого розвитку подій. Ключова фраза« а якби». Переживання почуття провини, сорому: почуття провини за те, що ви вижили, (по)ставити питання на кшталт чи «могли б зробити більше» – є характерними для цього етапу.
4) Смуток і депресія: вичерпавши все ресурси опору визнанню втрати людина починає усвідомлювати трагізм події та переживає глибокий смуток, соціальну самоізоляцію та втрату інтересу до занять, які раніше подобалися.
5) Прийняття. Останній етап прийняття зазвичай при сприятливому перебігу горювання завершується через 6 місяців. Можуть бути затримки у випадку контейнерування, відкладання горювання на потім.
На першому етапі горювання важливо сприяти усвідомленню втрати. Людина має отримати максимум інформації для опрацювання. Релігійні обряди сприяють природному процесу прощання. На цьому етапі важливими є спогади минулого життя пов’язані з об’єктом чи суб’єктом втрати.
Усвідомлення допомагає прокласти шлях до нового життя, через проживання травматичного досвіду. Завдяки усвідомленню починає з’являтися місце для нового досвіду, нового життя і тут важливо почати досліджувати нові можливості, які відкриваються в житті. Людина починає жити новими змістами, згадує минуле з любов’ю, розважливо без важких емоцій. Людина починає встановлювати та налагоджувати нові соціальні зв’язки бачить шлях попереду себе. Це етап відновлення.
Втрату переживають з низкою психосоматичних симптомів. Таких як:
| Зосередженість на втраті | Рух до відновлення |
| • Втрата уваги • Незацікавленість\ Самотність • Зміна настрою • Агресія \ Злість • Депресія • Страх\ Смуток • Паніка \ Відторгнення | • Головний біль • Біль у шиї та плечах • Біль у спині • Озноб • Прискорене серцебиття • Тиск в грудях • Суглобний біль |
Можуть загостритися хронічні хвороби на фоні переживання втрати.
Механізми подолання чи копінгові стратегії:
• Визнайте свої емоції: не стримуйте свої почуття. Дозвольте собі сумувати та виражати свої емоції здоровими способами, наприклад, розмовою з другом, якому ви довіряєте, терапевтом або веденням щоденника.
• Спілкуйтеся з іншими: соціальна ізоляція може погіршити горе. Оточіть себе близькими людьми, які можуть запропонувати підтримку та розуміння. Ділитися своїм досвідом може бути катарсисом.
• Дотримуйтеся розпорядку дня: Наскільки це можливо, намагайтеся дотримуватися розпорядку дня. Це може забезпечити відчуття нормальності та стабільності в хаотичному світі.
• Зверніться за професійною допомогою: якщо вам важко впоратися, без вагань зверніться за професійною допомогою. Креативний психолог може надати вам інструменти для управління горем і перебудови вашого життя.
Надія після важкої втрати:
• Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати: хоча сама війна може бути поза вашим контролем, ви можете контролювати свою реакцію. Зосередьтеся на речах, на які ви можете вплинути, наприклад на розпорядку дня та способах догляду за собою.
• Знаходьте сенс у допомозі іншим: допомога тим, хто її потребує, як то волонтерство чи просто допомога нужденним, може сприяти усвідомленню змісту і зв’язності з оточенням.
• Згадайте добрі часи: цінуйте спогади про своїх близьких і життя, яке ви побудували разом. Нехай ці спогади будуть джерелом сили.
• Розвивайте витривалість. Ви пройдете через це, навіть якщо це буде важко.
Шлях до зцілення після втрати – це марафон, а не спринт. Будьте терплячими з собою і дайте собі час для сумування. Пам’ятайте, що немає правильного чи неправильного способу впоратися. З часом, підтримкою та співчуттям до себе ви зможете перебудувати своє життя та знову знайти надію.
Корисні техніки роботи з втратою
Техніка релаксації Джейкобсона
Техніка “Між двома станами”
| Орієнтація на втраті | Орієнтація на відновлення |
| • Горюванням, сум • Не проявляти турботу про себе • Не хочу жити • Заперечення та уникання відновлювального процесу | • Рутині справи кожен день • Щоденна турбота про себе • Турбота до своїх рідних • Фокусування на змінах • Нові дії • Відволікання від втрати • Нові ролі та ідентичність |
Усвідомлено направляємо та контролює фокус уваги.
Техніка «Терапевтичний лист»
1. Опишіть людину (хто вона вам, що вона значить для вас)
2. Чому я її люблю\любила, за що?
3. За що досі злюсь на цю людину?
4. Що я не встиг\не встигла сказати цій людині?
5. Що б я зробила\зробив, щоб ця людина була жива?
Техніка “Щоденник”
Виписувати у щоденник свої почуття кожен день, щоб прописати й структурувати свої почуття й емоції. Мати сміливість визнати свою втрату, прожити її через вербалізацію без уникнення болісного досвіду.
Техніка “Книга пам’яті (для сім’ї)”
Історія сімейних подій, фото, вірші, малюнки. Сім’я буде переглядати, оплакувати, формувати спогади. Діти інтегрують втрату в процесі дорослішання.
Кінотерапія “Get happy”
Фільм для перегляду і аналізу в колі психотерапевтичної групи
Покликання на фільм Стань щасливим!
