Найчастіше військовослужбовці зазнають дії бойового стресу. Бойовий стрес – багаторівневий процес адаптаційної активності людського організму в умовах бойових обставин, що супроводжується напругою механізмів реактивної саморегуляції та закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін.
Основні етапи бойового стресу:
- Фаза тривоги й занепокоєння – реакція на будь-яку загрозу бойової діяльності.
- Фаза стійкого опору – усі психофізіологічні сили військовослужбовця чи військовослужбовиці спрямовані на нівелювання дестабілізаційного впливу бойових обставин і водночас збереження цілісності, працездатності й боєздатності.
- Фаза виснаження – психофізіологічно військовослужбовець чи військовослужбовиця не в змозі ефективно протистояти дії стрес-факторів бойової діяльності.
Реакції на бойовий стрес за механізмами індукції можуть охоплювати майже 100% особового складу з розвитком колективної паніки.
Тривалий бойовий стрес може призвести до розвитку бойової психічної травми. Бойова психічна травма проявляється через психологічні, фізіологічні та поведінкові зміни:
Психологічні | Фізіологічні | Поведінкові |
Шок і заперечення Дратівливість або спалахи гніву Страх і підвищена тривожність Почуття провини й сорому Апатія, депресія Відчуття безнадії та безпорадності Спантеличеність Проблеми з комунікацією | Проблеми зі сном Проблеми з диханням Посилене серцебиття Головні болі Слабкість Втрата апетиту Відчуття напруження м’язів і водночас неспроможності розслабитися | Соціальна самоізоляція Низька продуктивність діяльності Імпульсивність та підвищена конфліктність Сексуальна дисфункція Зловживання алкоголем, психоактивними речовинами Проблеми в сім’ї, зокрема у взаємодії, спілкуванні тощо |
Бойова психічна травма також відома як ширший термін ПТСР – постравматичний стресовий розлад. В минулому він був описаний в термінах «снарядний шок», «ностальгія за домівкою», «синдром солдатського серця», стан «завмирання» у солдатів. В 1980 році Американська Психіатрична Асоціація відокремила ПТСР, як окремий офіційний діагноз і склала опис симптомів. Найтиповішими реакціями є тривожні стани, страхи, агресія, апатія, депресія на фоні горювання за побратимами і є адаптивними. Такі стани не у всіх спричиняють клінічно виражений ПТСР. Середній або важкий перебіг бойової травми чи ПТСР потребує психологічної корекції.
Робота з військовими після пережитого стану бойового стресу (в безпечних умовах):
- Первинний контакт включає перемикання на сенсорне переживання моменту тут і зараз в безпечному середовищі. Встановлення контакту – запитання про факти – опис того, що було в недалекому минулому (5 хв тому) – Техніка дихання «Квадрат» – Техніка сенсорна активація чи заземлення (відчути 3 запахи, доторкнутися до 5 предметів, подивитися навколо та описати, що бачиш, послухати музику 5 хвилин) – техніка «Метелик»
- Дати завдання виконати прості рутинні процедури на вибір.
- Сеанс біосугестивної терапії, за покликанням
- Планування майбутнього. Доречно ставити питання які дозволять військовому побачити себе в майбутньому, чим буду займатися, з ким, де.
Техніка “Дихання Квадратом”
Техніка “Метелик”
Встановлення контакту, спілкування з військовим
- Ресурсні запитання – це запитання про уподобання, те, що має цінність в їхніх очах.
- Важливі артефакти – фото сім’ї, рідних; хобі; мрії та плани на майбутнє
- Запам’ятати військового в найкращому емоційному стані, щоб потім віддзеркалювати цей стан по очах, позі, інтонації.
- Психолог сам повинен випромінювати позитив: рівна спина, впевнена і спокійна інтонація, налагоджений зоровий контакт
Діагностика психоемоційного стану.
- Перша 4 негативних станів, що вимагають психологічного втручання: прихована ворожнеча, страх, горе, апатія.
- Наступна трійка станів активного переживання : агресія, відсутність співчуття, антагонізм
- Наступна трійка звичних станів: контейнерування або пакування переживань на потім, стан адаптації до бойового стресу, нудьга.
- Двійка позитивних станів – ентузіазм і радість.
Вміння розрізняти в якому емоційному полі знаходиться військовий потрібне для налагодження контакту. У військового відбувається чітке розмежування на своїх і чужих. Навіть рідні не мають такого ступеня довіри як побратими, що зумовлено особливостям життя військового в зоні ведення бойових дій.